Про безпеку і не тільки…

Департамент інформує про заключення договору з надання послуг з охорони будівлі та майна. У 2014 році охороняти Департамент буде ПП «Атлант», яке виграло відкритий конкурс із закупівлі послуг. Усього вартість послуг становитиме 459 874 грн. на рік, або 38 323 грн. на місяць. За ці гроші у приміщенні Департаменту буде постійно розміщено декілька цілодобових постів озброєної охорони, системи відеоспостереження (у т.ч. прихованого) та сигналізації.

З огляду на неправдиву інформацію, яка свідомо розповсюджується через «бульварні» сайти, надаємо роз’яснення.

Необхідність цілодобової охорони є не забаганкою, а цілком обґрунтованою необхідністю.

Головною цінністю у Департаменті, окрім висококваліфікованих фахівців, є архітектурна та містобудівна інформація, а також носії, на яких вона розміщена.

У приміщенні Департаменту знаходяться матеріали, які є унікальними і представлені у єдиному примірнику. Також наявні і матеріали, які становлять державну таємницю і до захисту яких ставляться особливі вимоги. Загальний обсяг таких матеріалів становить більш як 10 мільйонів стандартних сторінок. А картографічними матеріалами можна було б накрити 2 футбольних поля, адже їх сумарна площа більш як 1,5 гектари.

Значна частина документації представлена на паперових носіях і дуже чутлива до, наприклад, перепадів вологості.

Враховуючи, що будівля Департаменту пережила (як і ЦУМ) страшну пожежу 1941 року, а внутрішні комунікації не реконструювались з 1950-х років, завжди є загрози надзвичайних ситуацій. Наприклад, у минулому році в один із вихідних днів стався прорив магістрального водогону гарячого водопостачання у підвалі. Якби не своєчасне реагування охорони, будівля Департаменту цілком могла б стати непридатною для використання, як і весь архів.

Що стосується окремих зауважень щодо нібито завищеної вартості послуг з охорони у порівнянні з деякими іншими структурними підрозділами КМДА. З цього питання ми рекомендуємо зацікавленими особам уважніше вивчати тендерну документацію, і намагаючись «довести до відома громадян правду». Доводити цю правду цілком, без купюр.

Через специфіку об’єктів охорони (у т.ч. таких, вміст яких становить державну таємницю) Департамент містобудування та архітектури повинен забезпечити і відповідний режим такої охорони, що регламентовано чинними нормативними актами. Вимоги до учасників конкурсних торгів (організаційні, технічні, кваліфікаційні тощо) були визначені умовами тендеру у відкритому режимі. І всі учасники ринку мали рівні права та вільний доступ як до інформації про тендер, так і до участі у ньому.

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник зазначив, що «… з повоєнних часів у будівлі 32 на Хрещатику завжди розміщувались органи архітектури. І накопичений архів наших попередників є дійсно безцінним. Ще гриміли бої Великої Вітчизняної війни, а київські архітектори вже займались відбудовою столиці України. На жаль, довоєнний архів було втрачено, а найстаріші документи датуються 1944 роком. Останні місяці нам довелось понервувати щодо збереження цієї безцінної інформації. Адже, як і у 2004 році, наша будівля прихистила учасників акцій протесту. Нам вдалось досягти порозуміння із лідерами протестувальників, і треба зазначити, що активісти поводили себе надзвичайно коректно. За весь час їх гостювання у Департаменті не сталось жодної надзвичайної події, не зникло не найменшого олівця» - відмітив Сергій Целовальник.

Одним із способів унебезпечити інформацію є, звичайно її дублювання. Копіювати майже 100 тисяч томів є завданням наскільки непосильним, настільки і безглуздим. А от перевести інформацію із паперових носії на цифрові – це цілком реально.

Заступник директора - начальник Служби містобудівного кадастру Андрій Вавриш із самого початку роботи у Департаменті послідовно відстоював необхідність переходу до сучасних інформаційних інструментів збереження та обробки містобудівної документації.

«Як на мене, столиці європейської держави вже має бути соромно користуватись інструментами минулого століття. Сьогоднішні архітектори працюють більше з комп’ютерами, ніж із ватманом і рейсфедером. І наша задача надавати їм вихідні дані саме у сучасному, цифровому форматі. Уся система Містобудівного кадастру Києва заснована саме на комп’ютерних ГІС-технологіях. Окрім того, саме такий формат збереження даних дозволяє організувати легкий доступ до них і широких мас громадськості. Наприклад, аби перевірити законність будівництва по сусідству. Або дізнатись – а чи є у забудовника необхідні погодження? І безліч іншої інформації. На жаль, через відсутність фінансування роботи із впровадження містобудівного кадастру йдуть не так швидко, як хотілось би. Однак ми налаштовані оптимістично. Іншого шляху, окрім як вперед, у Києва немає» - заявив Андрій Вавриш.