Маяки на берегах річки історії: Об’єкти культурної спадщини заплави Дніпра у Києві

Кораблі-пам’ятники

Здавна Київ і Дніпро нероздільні. З Київської Гавані в різний час вийшли не тільки лодії чи баржі, але й справжні бойові кораблі. Деякі з них повернулися на Дніпровські береги після війни, щоб стати пам’ятниками нашого трагічного минулого. Продовжуємо екскурсію заплавою Дніпра в пошуку об’єктів культурної спадщини.

1. Монітор «Железняков»

На території Рибальського півострова знаходиться меморіальний Парк моряків, де 1967 р. встановили низьководний броньований річковий корабель монітор «Железняков» – єдиний з моніторів Київської побудови, що вцілів у боях Великої Вітчизняної війни. Закладено корабель на заводі "Ленінська кузня " у Києві 25 листопада 1934 р., спущений на воду 22 листопада 1935 р. До строю він став 6 листопада 1936 р. Водотоннажність 230 т, потужність дизелів 280 л. с., швидкість ходу 8,8 вузла. Довжина найбільша 51,2, ширина 8,2, осадка 0,88м. Бронювання: пояс - 20, палуба - 16 мм. Озброєння: дві 102-мм гармати, чотири 45-мм гармати і чотири кулемети. У червні 1940 р. в Ізмаїлі стали створювати Дунайську флотилію. В її завдання входило підтримувати прирічні фланги сухопутних військ і десантів, висаджувати тактичні десанти, забезпечувати протимінну оборону Дунаю, переправу і перевезення військ, а також вести боротьбу з річковими силами супротивника.

Монітор «Железняков» на супутниковому знімку Києва

З Дніпра на Дунай було вирішено перевести п'ять моніторів - "Ударний", "Железняков", "Жемчужин", "Мартинов" і "Ростовцев". Ці кораблі в числі перших 22 червня 1941 року вступили в бій з румунами і майже місяць діяли спільно з сухопутними частинами, не допускаючи форсування річки. Але в середині липня 1941 р. стало зрозумілою необхідність відступу. 19 липня Дунайська флотилія крізь вогонь румунських берегових батарей прорвалася в Чорне море і під прикриттям кораблів флоту в повному складі прибула до Одеси. Після цього річкові кораблі, які вчинили незвичайний для них перехід морем, зосередилися в Миколаєві і Херсоні. Їх швидко відремонтували і перекинули на Південний Буг і Дніпро. З усіх моніторів радянської побудови, які взяли на себе перший удар ворога, найдивовижніша доля випала на долю "Железнякова", що здобув собі славу "невловимого монітора".

 Монітор «Железняков»

Після відходу з Ізмаїла "Железняков" брав участь в обороні Миколаєва та Херсона, здійснив перехід до Севастополя. Після розформування Дунайської флотилії 20 листопада 1941 р. бився у складі Азовської флотилії аж до вересня 1942 р. і прорвавшись через блоковану німцями Керченську протоку, вийшов у штормове Чорне море і самостійно прийшов у Поті. "Як зараз бачу Потійському гавань, - згадував командувач чорноморським флотом адмірал Ф. Октябрський, - і в дальньому кутку її - корабель – герой, що став живою легендою Чорноморського флоту...". Загалом на Ленінській Кузні виготовили вісім моніторів. Зокрема, у межах Києва бої вели монітори «Флягін», «Ростовцев» та «Левачов». Усі вони не пережили війну. На п’єдестал біля рідного заводу повернувся лише «Железняков». Цікаво, що на носу «Железнякова» встановлено іншу пам’ятку – 45 мм носову артилерійську установку, яка походить від іншого корабля монітора «Активний» (http://cmboat.ru/monitor/monitor96/).

 Артилерійська установка монітора «Активний»

Наразі це унікальний корабель-пам`ятка історії (охоронну дошку закріплено на п’єдесталі: Монітор „Железняков”; 1941-1945 рр.; Електриків вул. 26; Пам’ятка науки і техніки, історії; Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929; Охорон. № 260062-Н), який має бути дбайливо збережений. Натомість залишений без догляду корабель повільно гине. Мародери зняли з корабля вироби з меді: бронзовий герб, склянки і т.і. Потім вкрали якірний ланцюг, розбили ліхтарі ходових вогнів та прожектора. Легендарний корабель має стати доступний під час водних екскурсій по Гавані, та пішохідних з Подолу на Рибальський півострів. Висловлено концепцію перетворення його на самостійний музей, в якому відвідувачі могли б оглядати відновлені бойову рубку, кают кампанію кілька кают.

Охоронна дошка монітора «Железняков»

Бойовий шлях монітору «Железняков»

Зазначене повністю відповідає світовому досвіду. Кораблі пам’ятки притягають туристів. Так наприклад вони наявні в кожному великому річковому місті США. Можна згадати також «Аврору» в Санкт-Петербурзі чи есмінець «Блискавиця» в Гдині.

Вид на рубку монітору «Железняков»

Крейсер «Олімпія» та субмарина «Бекуна» в Філадельфії – зразок успішного туристичного використання кораблів пам’яток

2. Мінний катер МК-4

На узбережжі Жукового острова поблизу точки відходження Козачої коси розмістилася база підводно-технічних робіт. Тут було штучно створено зручну прямокутну гавань. На території бази стоїть на п'єдесталі ще один корабель мінний катер МК-4 типу «Ярославець».

Мінний катер МК-4 типу «Ярославець» на супутниковому знімку Києва

До борту прикріплена велика меморіальна дошка з описом бойового шляху катера, який воював у складі Волзької та Дніпровської військових флотилій. Після війни катер прослужив як водолазний бот ще 15 років. Перетворений на пам'ятник колективом київського експедиційного загону підводно-технічних робіт 9 травня 1980 р. Детальніше див. http://katera.ucoz.ru/publ/istorija92informacija/geroicheskaja_sudba_minnogo_katera_mk_4/3-1-0-12.

Мінний катер типу «Ярославець» в строю

Мінний катер типу «Ярославець» на Жуковому острові, колись

Мінний катер типу «Ярославець» на Жуковому острові, зараз

Пам’ятна дошка, встановлена біля катера МК-4

У зв’язку з відсутністю догляду за цим кораблем-пам’яткою та значним погіршенням його стану необхідно терміново перенести його до парку моряків. Корабель має бути доступний під час водних екскурсій по Гавані, та пішохідних з Подолу на Рибальський півострів. Можливим також є розгляд питання про створення на території заводу «Ленінська кузня» музею річкового та морського флоту у Києві та включенні даного корабля до переліку його експонатів.

Автор матеріалу:
Парнікоза І. Ю. - кандидат біологічних наук, Науковий співробітник історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця», член Міжнародної експертної ради Стратегічної ініціативи "Дніпровська перлина"

Джерело: http://h.ua/story/396906/

27.12.2013 відбудеться зустріч Кругів і Ліній

Знаєте, що ми архітектори вирішили? А ми вирішили взяти і прибрати річку з Києва. Просто уявляєте - немає Дніпра.

Як Вам така ідея? На місці річки, наприклад, можна планувати щільну забудову з автостоянок і кіосків.

Які варіанти освоєння цієї території Ви б запропонували? Швидкісна автострада до моря? Футбольні поля з трибунами на схилах?

Це, звичайно, сумна утопія. Але, тим не менш, не секрет, що сьогодні Київ втрачає свій зв'язок з річкою. Те, що колись лежало в основі міста, основний утворюючий ресурс, сьогодні вже не потрібний місту. Річка перестала бути головним міським процесом. Для більшої маси киян річка стала місцем рідкісного відпочинку і краєвидом.

Які внутрішні механізми вплинули на це? Як особисто я приймаю участь в них? Як я пов'язаний з річкою, як впливаю на неї? Що буде далі зі мною, з річкою і містом?

Друзі, ми запрошуємо Вас на зустріч Кругів і Ліній у п'ятницю 27.12.2013 о 19:00 в Будинку Архітекторів .

На зустрічі ми будемо моделювати зв'язок між людиною і середовищем, розглянемо важливі cоціокультурні чинники, що визначають розвиток людини і середовища. Cпробуємо знайти актуальні на сьогодні шляхи взаємодії людини та суспільства з середовищем.

СТАРТУВАЛО ГРОМАДСЬКЕ ОПИТУВАННЯ ЩОДО ПРОБЛЕМ ТЕРИТОРІЇ СТРАТЕГІЧНОЇ ІНІЦІАТИВИ "ДНІПРОВСЬКА ПЕРЛИНА"

Шановний киянине!

Департамент містобудування та архітектури вивчає громадську думку з метою виявлення актуальних проблем, пов’язаних з територією стратегічної ініціативи «Дніпровська перлина» та пошуку шляхів їх вирішення.
Просимо Вас взяти участь у цьому опитуванні.
Ваші відповіді будуть використані виключно в узагальненому вигляді.

Опитування складається з чотирьох блоків.

Перейти до опитування можна за посиланнями: 

Блок 1  

Блок 2

Блок 3

Блок 4

При виникненні додаткових запитань та побажань телефонуйте за тел.: (067) 401 49 26 або пишіть на e-mail: [email protected]

Відбулась Колегія КМДА щодо програми збереження та реабілітації історичного середовища «Київ самобутній»

10 грудня на розширеному засіданні Колегії КМДА директор Департаменту містобудування та архітектури – головний архітектор Києва Сергій Целовальник презентував програму збереження та реабілітації історичного середовища «Київ самобутній» на Подолі та Дніпровських схилах.

Поділ – один з найдавніших районів Києва. Це історична місцевість, з якої починалося місто. Ще з часів перших людських поселень і перших торгово-ремісничих осередків Поділ є центром Києва, де вирує життя, місцем – призначеним для прогулянок і відпочинку, спілкування і дозвілля киян та туристів.

Зробити Поділ привабливим для мешканців і гостей, повернути історичну функцію району – така задача стоїть сьогодні перед міською владою. Уперше в Києві знайдено нове рішення повернення історичної значущості центральній частині міста та ініційовану комплексну програму заходів для відтворення нового якісного середовища життя.

«Рівняючись на кращі європейські міста, де розвиток публічного простору є пріоритетним, міська влада ставить за мету створити у Києві середовище, у якому комфортно проживати окремій людині. Для цього мають створюватись такі просторові структури у місті, як парк, площа і вулиця. Розвиток публічного простору, шляхом консервації історичної території та пішоходизації площ і вулиць не є новим у світовій практиці. Усі Європейські столиці йдуть саме таким шляхом, надаючи перевагу пішоходам та велотранспорту», – сказав Сергій Целовальник.

Він зазначив, що, враховуючи всю цінність території та існуючу містобудівну ситуацію Подолу, Департамент містобудування та архітектури розробив Концепцію збереження та реабілітації історичного середовища «Київ самобутній» на Подолі та Дніпровських схилах.

Метою програми є вирішення питань зі збереження історичних місць Києва, забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням, сприяння реалізації завдань довгострокового розвитку міста з урахуванням його містобудівних особливостей та екологічного стану.

Програма «Київ Самобутній» спрямований на розвиток міста, його районів з врахуванням інтересів громади та збереження його історичних пам’яток. Усі заходи, передбачені програмою, будуть проводитися відповідно до принципів Концепції, в основі яких покладено обов’язковість виконання вимог законодавства з охорони культурної спадщини, а саме:

-         дотримання режимів зон охорони об’єктів культурної спадщини;

-         охорони та збереження історично цінних будівель, їх частин та елементів;

-         дотримання режимів заповідних територій та домінуючих історичних об’єктів;

-         створення умов для подальшого розвитку територій за умови виконання містобудівних регламентів.

Фахівцями буде розроблено рішення існуючих проблем Подолу, з аналізом існуючих історичних будівель, пропозиціями щодо їхньої реконструкції та реставрації фасадів, зі створенням гуманітарного середовища перебування, встановленням вуличних меблів, освітленням, системою візуально-інформаційної комунікації.

Першим етапом Концепції є Схема транспортно-пішохідного руху на території Подолу. Зокрема, буде розроблено режими використання Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ».

У рамках програми «Київ самобутній» буде визначено ряд заходів щодо збереження історичного ландшафту, об’єктів нерухомої культурної спадщини, реабілітації (оновлення) традиційного характеру середовища. Також буде розроблено схеми щодо комплексної організації транспортно-пішохідного руху та транспортного обслуговування існуючої забудови.

У зв’язку з тим, що у Києві катастрофічно бракує публічного простору для містян, проектом передбачено створення пішохідних зон, оглядових майданчиків, формування туристичних та екскурсійних маршрутів.

Враховуючи проектне рішення Поштової Площі, яка зараз реконструюється, буде розглянуто і можливість функціонування вул. Петра Сагайдачного як пішохідної. Передбачено оптимізувати організацію руху транспорту на Контрактовій площі, надавши максимальні преференції пішоходам та велосипедистам перед автотранспортом.

Кияни отримають вільний пішохідний простір від Контрактової площі вулицею П. Сагайдачного до Поштової площі, а також пішохідні зв’язки між Поштовою площею, колоною Магдебурзького права та алеями Дніпровських схилів. Територія стане єдиним великим пішохідним простором, а Поштова площа буде мати вихід до набережної Дніпра.

Департамент містобудування та архітектури ініціює проведення архітектурних конкурсів у рамках реалізації проекту «Київ самобутній»: на кращий проект Пішохідного мостового переходу через Володимирський узвіз у Шевченківському/Печерському районах, кращий проект Монументу Соборності, кращий проект Монументу Європи на Європейській площі, кращий проект на честь 1025-річчя Хрещення Русі.

Основне завдання робіт у рамках програми «Київ самобутній» – створити високоякісне міське середовище, громадський публічний простір, який стане центром тяжіння для туристів, звідки починатимуться нові і продовжуватимуться існуючі туристичні та екскурсійні маршрути.

Крім того, реалізація програми дозволить збільшити кількість робочих місць, виконуючи таким чином завдання Президента України щодо стимулювання підвищення зайнятості населення, створення нових робочих місць, завдання і перспективи на 2014 рік.

За матеріалами сайту Київської міської державної адміністрації