Сергій Целовальник: Повернення України до Європи – новий сенс соборності

 

22 січня Україна відзначає День Соборності. Ще ніколи за часи існування незалежної України ця дата не була такою важливою та, на жаль, трагічною. Рік тому саме в цей день на Майдані з’явилися перші жертви. Сьогодні на Сході України тривають жорсткі бої. Бої за незалежність України. І – за її єдність.

Які смисли Дня Соборності народжені нашою новітньою історією? Своєю думкою з цього питання поділився головний архітектор Києва Сергій Целовальник.

- Єдність і незалежність нашої країни – вистражданий народом крок. З 1919 року, коли була проголошена злука Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, до відродження незалежної України у 1991 році пройшло понад 70 років. Це – життя людини. Але сьогодні ми знову вимушені відстоювати нашу державу, сплачуючи дуже високу ціну. Наш північно-східний сусід не бажає відпускати колишніх «побратимів». Тому Україна виборює право вступу до Європи кров’ю своїх кращих представників. Я би навіть сказав, не вступу, а повернення до Європи. На моє переконання, це і є новий сенс соборності. Ми інтегруємося до європейської спільноти, тому соборність всередині України стає загальноєвропейською властивістю.

Враховуючи ситуацію на Сході, чи можлива сьогодні насправді «соборна» Україна?

- Якщо під «соборністю» розуміти єдину націю, де кожна людина поважає іншу, то мені здається, що ми вже єдині. Для мене показником є толерантність наших громадян, яку вони продемонстрували під час публічних обговорень Міжнародного конкурсу «Територія Гідності»[i]. Осмислюючи, кому має бути встановлений пам’ятник після Революції Гідності, яким саме подіям присвячений та як він може виглядати, громада надала пріоритет не естетичному, а етичному змісту. Півтори тисячі людей, які брали участь у цих дискусіях, й у тому числі молодь, довели, що прислуховуються до думки інших та здатні дійти компромісу. Українці на власному прикладі показали, що до всіх громадян потрібно ставитися з повагою та поважати почуття всіх людей. Навіть тих, які можуть помилятися під впливом російської пропаганди і довгих років повної відсутності уваги з боку влади до їхніх інтересів і потреб. Мені здається, коли стихнуть постріли та вибухи, люди простягнуть один одному руки і будуть жити у єдиній країні, яка не матиме нічого спільного з тоталітарною.

Наразі Україна виробляє власну «політику пам’яті». Меморіалізація подій Революції Гідності – важливий внесок у її формування. Як Ви вважаєте, чи здатний меморіал не тільки нагадувати про трагедію, але й надихати, давати нації імпульс для руху вперед? І чи можна розраховувати, що проекті, подані на конкурс «Територія Гідності», якоюсь мірою втілять цю настанову?

- Тільки на це ми і сподіваємося. Особисто я вірю, що конкурсні проекти нестимуть позитивні посилання. Ми говорили про це у період публічних дискусій, які тривали півроку. Меморіал не може бути цвинтарем у центрі міста. Це перше. Друге, що я хотів би сказати. Пам’ятник чи меморіал має викликати в людині почуття катарсису. Коли через переживання трагедії наступає очищення і розуміння того, що життя триває і його потрібно робити кращим усім разом. Крім того, ми розраховуємо, що пропозиції учасників конкурсу сформують нову якість публічного простору у місті. Люди повинні отримати таке місце, де вони зможуть збиратися, та почуватися достатньо просторо, комфортно і, я би сказав, благородно – на відміну від перебування у сьогоднішньому «примагазинному» просторі, заваленому кіосками та рекламою. Центр Києва має бути гідним європейського міста. Єдине, що потрібно зробити, – витрусити весь естетичний шум з київського «вбрання», звільнити простір для людей та посадити більше зелені…

 

[i] Міжнародний відкритий конкурс на концепцію оновлення громадського простору центра Києва з меморіалізацією подій Революції Гідності «Територія Гідності / Terra Dignitas», який триває зараз.

<< < Січень 2015 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
Адреса Департаменту містобудування та архітектури:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32
Телефони Call-центру: (044) 1551 (зі стаціонарного),
205-73-37 (з мобільного)